Праздник, господа фотографы!
flame
lazycommit
Сегодня день фотографа, уважаемые господа! С чем я вас всех и поздравляю.

Ну и в особенности моего обожаемого didkovskayaГалюника
Пусть снимки будут прекрасны и совершенны.

Ukrainian Dream
flame
lazycommit
Из грязи в князи!

До біса Новий Рік?
flame
lazycommit
Коли останній раз було саме так як я того хтів? Та ніколи. Але завжди по завершенні я не шкодую. Чому? Та хєр його знає. Так трапляється, що щкодувати немає про що. Лише десь далеко в тіні підсвідомості може маячіти відчуття, що я міг би зробити все краще, що від мене щось та й залежало. Але я завжди погоджуюсь із собою, що це повнісінька ілюзія. От і все.
Ну а цього Нового Року я залишаюсь один. Ні, не те щоб я цього хтів або в мене немає можливості, навпаки - мене хтять бачити, на мене чекають та розраховують, я начебто потрібен але  - "просто обставини".
Моє любе створіння гонить бочку у прірву, шукаючи винних та при нагоді звинувачуючи. Авжеж, саме так усе і є. Саме я винен у тому що я захворів, та мої нікчемні, мізерні, ні на що не претендуючі плани канули в забуття.
Та й не було в мене взагалі ніяких планів. нащо вони? Вони руйнуються все рівне. Я людина пофігістична і через недостатність бажання мені майже ніколи не вдається виконувати заплановані дії у встановленому моїм запаленим мозком порядку.
Що ж. На що я сподівався? Та не знаю. Не боровся, але напоровся.
Певне хтілось запастись трішки енергії - відпочити, взяти чималу суму грошей в кишеню і куди очі бачать.
Ні, стоп! Подумав я.
А навіщо це мені?
Хіба мало того, що пропонується? Ну авжеж, все що мені пропонується ні гроша ламаного не коштує в порівнянні із тим чого бажав би я..
А чого б я бажав?
І тут в голові спливає образ маленького хлопчика, що записує бажання на папірцях, скручує та пхає їх у кожну ялинкову кульку, а потім йому доводиться знімати кульки і пхати по два бажання, адже кульок більше немає. Останнє бажання прийшло саме по собі ,як логічне завершення. "Ще ялинкових кульок". Хлопчик сунув це бажання у пустотілу ялинкову зірку.
На наступний рік, коли хлопчик знову наряджав ялинку, одна із кульок розбилася, звідтіля випало 2 папірці з бажаннями.  Хлопчик зрозумів що геть забув які саме бажання загадував. Довелось розбити усі кульки. Тільки обов'язково так, ніби це було ненароком. Спочатку кульки випадали з рук, Потім і сама ялинка загадково впала,...  два рази. З рештою, принесли нові кульки. Хлопчик дістав зірку витягнув останній папірець і зрадів. Стрибав наче навіжений і скандував що одне бажання здійснилось. Він отримав "Ще ялинкових кульок"! Ото радості було.
Але було давно. Тоді ми вміли радіти.
А тепер?
Тепер для мене Новий Рік це не Новий Рік для мене - а для всіх. Я соціальна одиниця. Що тут поробиш?
Звичайно, можна й плюнути на всіх. Але ж вони втруться і захтять плюнути у відповідь. Ех. "Чому я не Бетмен, чому не літаю..."
Минулого року був з усіма по трішки, і в кінці-кінців ні з ким. Страшенно втомлений та на підпитку приперся саме туди, куди квапився увесь вечір. До Неї.
І що?
Та нічого. Що з мене візьмеш? Немає мови й про аналізи, я геть намішав усе що тільки можливо - потрішки - але намішав. Думав витримаю, виганяю, і нічого не лишиться. Ага. Це воно мене виганяло.
Навіть гаряча ванна не допомогла.  А їжа не лізла.
Боже. Як же ж мені тепер стало страшенно соромно. Я повсякчас намагався не усвідомлювати, як себе почувала Вона. Та, котра єдина чекала, для мене єдиного готувалась. А я...
Так, мій пофігізм економить мені чимало здоров'я та нервів, але й життя блякне від нього. Стає огидним все що стосується моїх вчинків.
А тепер, можливо й бажання дужчі і менш прив'язаний до людей, а карма блядська зробила саме те, що й повинна була зробити. Сам винен.

Де ж той хлопчик, що  радіє ялинковим кулькам?


Креатив.
flame
lazycommit

Подивитись в повний розмір. (.bmp файл, для детальності штрихів ;Р) 3.11 МБ, 1472x739Collapse )

Малював цілих 2 години.
Лише одне прикро: В Контакті, сцуко, неповноцінний інструмент графіті.
Бляха, довольний як слон. Не малював с кам'яного віку.

?

Log in